—портпортал: Ѕ≥ль¤рд

ќф≥ц≥йний рейтинг ¬сесв≥тноњ снукерноњ асоц≥ац≥њ                                   

04.11.2006

Ѕ≥ль¤рд ― шл¤хетний спорт

¬ипадково зупинивши погл¤д на такому нехарактерному (чи характерному) ¤вищ≥ в нашому житт≥, ¤к б≥ль¤рд, ≥ зац≥кавившись ≥стор≥Їю ≥ теор≥Їю б≥ль¤рду, починаЇш розум≥ти, що це одна з багатьох загальнолюдських ц≥нностей, ¤коњ ми, громад¤ни cпочившого в Ѕоз≥ —–—–, були позбавлен≥ прот¤гом останн≥х принаймн≥ 80-ти рок≥в, до ¤коњ людство буде повертатись за будь-¤ких обставин, бо люд¤м дано три древн≥х, ¤к св≥т, розваги ― це шахи, карти ≥ б≥ль¤рд.

„ому ж на б≥ль¤рд≥ таки варто зупинитис¤ людин≥, ¤ка шукаЇ нових вражень у цьому нудному св≥т≥? Ќа це Ї дек≥лька причин. ¬продовж нашого екскурсу у св≥т б≥ль¤рду кожен з вас зможе знайти свою, проте на дек≥лькох хот≥лось би зупинитись одразу. ќтож, що даЇ людин≥ б≥ль¤рд?

Ќапевно, важко знайти ≥ншу гру, де б так всеб≥чно розвивалис¤ ф≥зичн≥, розумов≥ та ≥нтелектуальн≥ можливост≥ особистост≥. ѕерш за все, б≥ль¤рд ― це рух. Ќа перший погл¤д, це гра дл¤ л≥нивих, але ц≥кавим Ї той факт, що за одну парт≥ю кожен гравець непом≥тно дл¤ себе ≥ оточуючих проходить в≥дстань 2-3 км. ÷ей моц≥он в ’≤’ ― поч. ’’ ст. багато л≥кар≥в рекомендували малорухливим, апатичним пац≥Їнтам ¤к в≥дм≥нний зас≥б дл¤ п≥дтриманн¤ ф≥зичноњ форми. √ра не потребуЇ сильних серц¤ та леген≥в. Ќавпаки, ц≥ органи отримують дел≥катне, швидше масуюче, навантаженн¤. ƒл¤ л≥тн≥х людей б≥ль¤рд не може бути зам≥нений будь-¤ким ≥ншим видом спорту. Ќу х≥ба що легка хода, чи б≥г п≥дтюпцем (але де б≥льше задоволенн¤?). “а й дл¤ будь-¤кого в≥ку це чудовий зас≥б загартуванн¤ орган≥зму.

 р≥м того, б≥ль¤рд чудово розвиваЇ оком≥р, виробл¤Ї ч≥тк≥сть ≥ координац≥ю рух≥в, швидку реакц≥ю, бо на стол≥ практично н≥коли не буваЇ однакового розм≥щенн¤ куль. ѕоступово гравець стаЇ терпл¤чим ≥ холоднокровним. Ѕ≥ль¤рдний ст≥л ― практичний пос≥бник з геометр≥њ ≥ ф≥зики одночасно. Ќеобх≥дно знати ф≥зичн≥ властивост≥ куль при з≥ткненн≥. —правжн¤ гра даруЇ задоволенн¤ ¤к гравц¤м, так ≥ гл¤дачам. «в≥дси, в б≥ль¤рд≥ присутн≥й ще й естетичний момент. Ѕ≥ль¤рд ― це зас≥б в≥дпочинку, ¤кий мало чим можна зам≥нити. Ќервове напруженн¤ п≥сл¤ важкого робочого дн¤ в≥н зн≥маЇ в перш≥ ж хвилини. √равець повн≥стю забуваЇ про щоденн≥ др≥бниц≥ ≥ повн≥стю в≥ддаЇтьс¤ змаганню.

Ѕ≥ль¤рд вр≥вноважуЇ емоц≥њ й виробл¤Ї ¤кост≥, необх≥дн≥ людин≥ в житт≥: в≥н вчить перемагати, напружуючи всю силу вол≥, долати оп≥р супротивника. ѕричому, справжн≥й гравець сприймаЇ перемогу без зловт≥шанн¤ й вульгарного тр≥умфуванн¤. Ѕ≥ль¤рд вчить програвати, не впадаючи в пан≥ку ≥ не втрачаючи в≥ри в себе. ’орош≥ б≥ль¤рдисти не занепадають ≥ не втрачають холодний розум у важк≥ моменти, ≥ нав≥ть ¤кщо њх переживають, то робл¤ть це з г≥дн≥стю ≥ гумором. —правжн≥й гравець швидше обере програш, ан≥ж погодитьс¤ порушити правила. ¬ житт≥ це називаЇтьс¤ чесн≥стю ≥ пор¤дн≥стю.

Ѕудьмо б≥ль¤рдистами (нав≥ть далеко в≥д б≥ль¤рдного стола)!

≤сторичний екскурс. «в≥дки бере св≥й початок ц¤ благородна гра? ¬загал≥-то забави з кул¤ми були чи не першими, вигаданими людиною.

ƒе ≥ коли точно виник б≥ль¤рд ― не знаЇ н≥хто. ¬≥домо лише, що це гра, ¤к ≥ шахи, древнього походженн¤ ≥ батьк≥вщиною його Ї јз≥¤ (на думку одних досл≥дник≥в, ≤нд≥¤, ≥нших ―  итай). ўодо походженн¤ назви вчен≥ також сперечаютьс¤. ™ верс≥њ, що назва маЇ чи то саксонське, чи то французьке походженн¤.

ƒонин≥ найб≥льше в≥домостей про Дб≥ль¤рдопод≥бн≥Ф забави походить з ™вропи. Ќаприклад, в народн≥й н≥мецьк≥й гр≥ Bafkespiel, попул¤рноњ в Ќ≥меччин≥ ще у середн≥ в≥ки, використовували довг≥ столи з грубими бортами ≥ заглибленн¤ми, куди гравець за допомогою дрючка ≥ свого коронного ДDas ist fantastischФ намагавс¤ загнати камТ¤ну кулю супротивника.

¬ јнгл≥њ приблизно в т≥ ж роки була поширена гра Pall-Mall. ”часники цього змаганн¤ перекочували по твердо утрамбованому земл¤ному майданчику дек≥лька куль, намагаючись провести њх за певними правилами через ворота.

јле це все були забави на св≥жому пов≥тр≥, а в XV стол≥тт≥ б≥ль¤рд перебираЇтьс¤ в будинки, причому ¤вно не сел¤нськ≥. ≤ тут-таки все почалось.

ѕрот¤гом пТ¤ти стол≥ть зм≥нювались ≥нвентар, к≥льк≥сть ≥ величина луз, правила ≥ прийоми гри. —толи були квадратн≥, шести-, восьмикутн≥ ≥ нав≥ть кругл≥, проте з часом зупинились на пр¤мокутних столах ≥з ш≥стьма лузами. Ћузи оснащували кишен¤ми з с≥тки дл¤ забитих кульок. ћолотки, ¤кими грали упродовж дек≥лькох стол≥ть, зам≥нили кињ, кул≥ стали одного розм≥ру.  ињ спочатку обмокували в р≥дкий г≥пс, а коли в≥н затверд≥вав, то били по кул≥. ѕро чистоту сукна на стол≥ за таких умов не могло бути й мови. «годом зам≥сть г≥псу до к≥нц¤ ки¤ кр≥пили шк≥р¤ну наб≥йку, що надало гр≥ нових можливостей. —учасний стандартний кий маЇ довжину 1,5 ― 1,7 м ≥ важить 700-900 г. ¬ товстий к≥нець ки¤ заливають свинець.

 ул≥ виготовл¤ли спочатку з≥ слоновоњ к≥стки. —ьогодн≥ б≥ль¤рдна ≥ндустр≥¤ б≥льш гуманна. ѓх виготовл¤ють з≥ спец≥ального матер≥алу на пол≥мерн≥й основ≥, що називаЇтьс¤ амаритом. ÷ей матер≥ал ― ноу-хау бельг≥йськоњ ф≥рми, що Ї фактичним монопол≥стом у виробництв≥ куль дл¤ ус≥х ≥гор. “ак≥ кул≥ не розколюютьс¤ нав≥ть при пад≥нн≥ на бетонну плиту з висоти 10-поверхового будинку. ≤, що найважлив≥ше, центр ваги таких куль точно зб≥гаЇтьс¤ з геометричним центом, тобто ц≥ кул≥ ≥деальн≥. —аме про так≥ кул≥ мр≥¤ли б≥ль¤рдисти (≥ слони) минулих епох.

“епер зупинимось на стол≥. ѕереживши чимало зм≥н прот¤гом ≥стор≥њ розвитку б≥ль¤рду, столи отримали, ¤к вказувалось вище, пр¤мокутну форму. ƒл¤ лузного б≥ль¤рду у столах було ш≥сть луз.  арамболь грали ≥ грають дотепер на безлузному стол≥. ќсновою вс≥х стол≥в Ї камТ¤на чи мармурова плита, обт¤гнута сукном. Ѕорти стали визначеноњ висоти. —початку њх набивали шерстю, а згодом почали п≥дкладати гуму, що призвело до того, що кул≥ почали активно в≥дбиватись в≥д борт≥в. ÷е, в свою чергу, зб≥льшило видовищн≥сть гри.

ѕул. Ѕатьком американського лузного б≥ль¤рду вважають вих≥дц¤ з ≤рланд≥њ ћайкла ‘елана. ¬ пТ¤тдес¤тих роках ’≤’ ст. в≥н розробив б≥ль¤рдн≥ столи нового типу ≥ заклав основи сучасних правил гри. —учасний р≥зновид пулу, в≥домий ¤к Д14.1 з продовженн¤мФ чи Дѕр¤мий пулФ, винайдений лише в 1910 роц≥, а перший оф≥ц≥йний чемп≥онат за новими правилами в≥дбувс¤ в 1912 роц≥. Ќайб≥льш попул¤рн≥ американськ≥ чемп≥онати з 1878 до 1888 роки проводились за правилами гри Дѕул-61Ф, в ¤кому використовували п≥рам≥ду з пТ¤тнадц¤ти пронумерованих куль. «а кожну забиту кулю гравцю присуджували число очок, що в≥дпов≥дало номеру кул≥. ƒл¤ перемоги в парт≥њ необх≥дно було набрати ¤к м≥н≥мум 61 очко. ћатч проводивс¤ до в≥дпов≥дного числа з≥граних парт≥й (¤к правило, до 21). ќск≥льки у гр≥ в Дѕул-61Ф Дварт≥стьФ кул≥ вим≥рювалась в≥д 1 до 15, то можна було виграти матч, забивши набагато менше куль, н≥ж суперник. ÷ю несправедлив≥сть л≥кв≥дували в 1898 роц≥, коли вперше була ведена гра п≥д назвою ДЌеперервний пулФ. ”часники також роз≥грували п≥рам≥ду з пТ¤тнадц¤ти куль, проте за кожну забиту кулю гравцю зараховували лише одне очко. ѕеремога в матч≥ присуджувалась гравцю, що в сум≥ набрав 120 очок. √равець, що забив останню кулю п≥рам≥ди, повинен розбивати наступну. –екордна сер≥¤ при гр≥ в ДЌеперервний пулФ була виконана јльфредо де ќро в 1918 роц≥, що складаЇ 96 п≥рам≥д. –озбиванн¤ при гр≥ в ДЌеперервний пулФ Ї досить ризикованим, бо дуже важко ц≥леспр¤мовано забити приц≥льну кулю, вдар¤ючи по вс≥й п≥рам≥д≥. “ому профес≥йн≥ гравц≥ в к≥нц≥ роз≥грашу кожноњ п≥рам≥ди намагались в≥д≥груватись, щоб не проводити розбиванн¤ наступноњ п≥рам≥ди. “ак≥ парт≥њ досить сильно зат¤гувались в час≥, оск≥льки через кожн≥ пТ¤тнадц¤ть забитих куль ≥шла сер≥¤ безк≥нечних в≥д≥граш≥в. ўоб позбутис¤ ц≥Їњ проблеми, ƒжером  ох ― переможець чемп≥онату 1910 року ≥ наставник майбутнього чемп≥она ≤рв≥нга  рейна, запропонував залишати на стол≥ останню пТ¤тнадц¤ту кулю кожноњ п≥рам≥ди ≥ використовувати його ¤к Дв≥льнуФ приц≥льну кулю при установц≥ наступноњ п≥рам≥ди з чотирнадц¤ти куль. ¬≥н назвав гру Д14,1 з продовженн¤мФ, ¤ка згодом отримала також назву Дѕр¤мий пулФ. ÷¤ пропозиц≥¤ була прийн¤та при проведенн≥ чемп≥онату св≥ту в кв≥тн≥ 1912 року, ¤кий виграв ≈двард –альф ≥ став першим чемп≥оном з Дѕр¤мого пулуФ .

Д¬≥с≥мкаФ була винайдена на самому початку ’’ ст. ДƒевТ¤ткаФ отримала св≥й розвиток у двадц¤т≥ роки. « того часу регул¤рно провод¤тьс¤ чемп≥онати св≥ту з Д¬≥с≥мкиФ ≥ ДƒевТ¤ткиФ. Д¬≥с≥мкаФ на сьогодн≥ набула найб≥льшого поширенн¤, поза¤к найб≥льше п≥дходить дл¤ гри на поширених у ц≥лому св≥т≥ столах-автоматах. «≥ вс≥х пул≥вських ≥гор вона маЇ найб≥льш виражений позиц≥йний характер, в≥дкриваючи широк≥ можливост≥ дл¤ виход≥в, в≥д≥гравань, награвань ≥ масок. ¬ласне з цього р≥зновиду пулу провод¤ть максимальну к≥льк≥сть б≥ль¤рдних турн≥р≥в. ДƒевТ¤ткаФ б≥льш динам≥чна ≥ видовищна. ¬ н≥й головну роль в≥д≥граЇ ≥деальний вих≥д.

18 кв≥тн¤ 1911 року в  ьольн≥ заснований Д—оюз н≥мецьких любител≥в б≥ль¤рдуФ. …ого засновником ≥ багатор≥чним президентом був блискучий орган≥затор ≥ в≥дм≥нний б≥ль¤рдний спец≥ал≥ст –оберт  урт.

« 1913 року в Ѕерл≥н≥ почав виходити в св≥т спец≥альний журнал Д—в≥т б≥ль¤рдуФ, п≥зн≥ше стала виходити ДЅ≥ль¤рдна газетаФ. ¬ них пов≥домл¤ли про б≥ль¤рдн≥ новини в крањн≥ ≥ св≥т≥, а також давали поради б≥ль¤рдистам-початк≥вц¤м.

¬ ѕариж≥ в 1912 роц≥ було створено Дћ≥жнародне обТЇднанн¤ федерац≥й любител≥в б≥ль¤рдуФ. ÷¤ пров≥дна орган≥зац≥¤ планувала м≥жнародн≥ змаганн¤, розробл¤ла правила њх проведенн¤, вела роботу з њх проведенн¤, готувала б≥ль¤рдних судд≥в, призначала ставки (призов≥ фонди). ƒо цього часу головними Ївропейськими б≥ль¤рдними крањнами були ‘ранц≥¤, јнгл≥¤, Ќ≥меччина, Ѕельг≥¤, √олланд≥¤, Ўвец≥¤, јвстр≥¤ ≥ за океаном ― —Ўј.

« початком першоњ св≥товоњ в≥йни в розвитку м≥жнародного б≥ль¤рду настав законом≥рний спад. ¬ наступн≥ два дес¤тир≥чч¤, в 20-30-т≥ роки, в≥дбулось не лише в≥дродженн¤, а й р≥ст попул¤рност≥. ѕоруч ≥з французькими столами невеликих розм≥р≥в стали виготовл¤ти велик≥ карамбольн≥, змаганн¤ на ¤ких набули б≥льш р≥зноман≥тн≥, ц≥кав≥ та профес≥йн≥. «Т¤вились нов≥ ≥гри, що дозволило ввести в практику м≥жнародних ≥ нац≥ональних змагань карамбольне багатоборство. ¬иросли нов≥ покол≥нн¤ профес≥онал≥в високого класу. ƒо видатних майстр≥в карамболю цього часу потр≥бно в≥днести  онт≥ (‘ранц≥¤), ¬≥ль¤ма ‘редер≥ка √опне, якоба Ўефера, ’оремана (—Ўј), ћуна ¬ан Ѕелла, √абр≥ел¤ (Ѕельг≥¤), ¬ана Ћемпута (√олланд≥¤), —уза (™гипет), ’агендохера, ѕоепсгена, …оах≥ма “≥дке (Ќ≥меччина). Ќова хвил¤ п≥дйому в б≥ль¤рдному спорт≥ настала в —Ўј ≥ «ах≥дн≥й ™вроп≥ ≥з зак≥нченн¤м ƒругоњ св≥товоњ в≥йни. « того часу в≥н отримав на «аход≥ р≥вн≥ права з ≥ншими видами спорту.

Ѕ≥ль¤рд у –ос≥йськ≥й ≥мпер≥њ. ѕо¤ва б≥ль¤рду в –ос≥њ повТ¤зана з ≥менем ѕетра ≤. ¬≥н познайомивс¤ ≥з грою на б≥ль¤рд≥ за кордоном ≥ прив≥з њњ на батьк≥вщину дл¤ власноњ розваги. «а його прикладом багат≥ вельмож≥ також встановлювали б≥ль¤рдн≥ столи у своњх будинках не т≥льки в ѕетербурз≥, а й у своњх родових маЇтках. «в≥дси вони поступово поширились трактирами ≥ клубами ≥ до 1812 року набули широкоњ попул¤рност≥ серед р≥зних верств населенн¤.

—л≥д в≥дзначити, що в –ос≥њ, де б≥ль¤рд розвивавс¤ автономно, к≥нець к≥нцем виробивс¤ св≥й тип лузного б≥ль¤рду. ўе з 30-40-х рок≥в ’≤’ ст. ≥нвентар в≥др≥зн¤вс¤ р≥зноман≥тт¤м ≥ непропорц≥йн≥стю деталей. “рапл¤лись кул≥ набагато меншого д≥аметру пор≥вн¤но з шириною лузи. Ѕорти були або надто висок≥, або надто низьк≥, на багатьох столах лузи мали надто велике уст¤, в результат≥ чого не ≥деально точно запущен≥ кул≥ не в≥дштовхувались в≥д луз, а застр¤гали в них. ѕри змаганн≥ на таких столах шанси поганих ≥ хороших гравц≥в зр≥внювались ≥ боротьба м≥ж ними втрачала ≥нтерес.  еруючись побажанн¤ми кращих б≥ль¤рдист≥в того часу, в≥домий петербурзький фабрикант≥ гравець ј.‘рейберг, ¤кого можна назвати батьком рос≥йського б≥ль¤рду, в 1850 роц≥ почав випускати б≥ль¤рдн≥ столи нового типу, так зван≥ фрейнберговськ≥ столи, основн≥ риси ¤ких збереглис¤ до наших дн≥в.

‘рейнберг, за св≥дченн¤м Ћемана, волод≥в неаби¤ким талантом. ¬≥н ≥нтуњтивно розум≥в, до чого потр≥бно прагнути, щоби гра набула характерного дл¤ рос≥йського б≥ль¤рду малюнка. –ос≥йський фрейнберговський б≥ль¤рдний ст≥л ― це ст≥л з≥ строгими лузами ≥ бортами середньоњ пружност≥.  ул¤ падаЇ в лузу лише при дуже точному удар≥. ‘рейнберг першим почав ставити на б≥ль¤рдн≥ столи зам≥сть дошок аспидн≥ плити, визначив оптимальний проф≥ль борта, скоротив довжину уст¤ (може, просто ширину?) лузи, встановив оптимальну ширину лузи (74-76 мм) ≥ найкращий розм≥р куль (68-70 мм). «а його лекалами р≥зали лузи на ус≥х б≥ль¤рдних фабриках –ос≥њ, ¤ких нараховували щонайменше пТ¤ть.

¬≥дм≥нною особлив≥стю сучасних рос≥йських б≥ль¤рдних стол≥в Ї неможлив≥сть з≥граванн¤ бортових приц≥льних куль уздовж борта в кут, що накладаЇ в≥дображенн¤ на всю стратег≥ю ≥ тактику гри. ÷¤ обставина призводить до ≥снуванн¤ на стол≥ багатьох мертвих зон, зв≥дки неможливо з≥грати приц≥льну кулю пр¤мим ударом в кут. —трог≥сть рос≥йського столу визначила ≥ в≥дпов≥дний наб≥р б≥ль¤рдних ≥гор. Ќа сьогодн≥ б≥ль¤рдн≥ змаганн¤ провод¤ть за такими р≥зновидами: Д–ос≥йська п≥рам≥даФ, Дћосковська п≥рам≥даФ ≥ ДјмериканкаФ. ¬они взаЇмно доповнюють один одного.

ѕул

≤снуЇ дек≥лька вид≥в пулу: Дѕр¤мий пулФ, Д¬≥с≥мкаФ, ДƒевТ¤ткаФ, Д¬ одну лузуФ, Д–отац≥¤Ф. «упинимось на кожному з них докладн≥ше.

ѕр¤мий пул (Straight Pool)

ѕр¤мий пул, ¤кий часто називають Д14.1 з продовженн¤мФ, входить до числа трьох ≥гор, що дозвол¤ють обТЇктивно оц≥нити майстерн≥сть гравц≥в найвищого р≥вн¤. ƒв≥ ≥нш≥ ― ДƒевТ¤ткаФ та Д¬ одну лузуФ. Д¬≥с≥мкаФ ― не зовс≥м адекватне випробуванн¤. ѕр¤мий пул ― замовна гра. ƒо удару необх≥дно замовити приц≥льну кулю в лузу, в ¤ку ви маЇте нам≥р њњ з≥грати. ѕерше з≥ткненн¤ битка не обовТ¤зково повинно в≥дбутис¤ ≥з замовленою кулею. ѕри замовленн≥ необх≥дно вказувати, ¤ким чином ≥ по ¤к≥й траЇктор≥њ кул¤ попаде в лузу. якщо гра неоф≥ц≥йна, то очевидн≥ кул≥, ¤к правило, не замовл¤ють.

Ќомери куль використовують лише дл¤ полегшенн¤ замовленн¤. «а кожну з≥грану кулю гравець отримуЇ одне очко. ѕеремагаЇ той, хто першим набере заздалег≥дь обумовлену к≥льк≥сть очок. якщо пор¤д ≥з замовленими в лузи падають ≥нш≥ кул≥, то вс≥ вони зараховуютьс¤ на користь гравц¤, що проводив удар. —ер≥¤ триваЇ до промаху, порушенн¤ правил чи перемоги.

Ќа початку гри 15 пронумерованих куль розставл¤ють у форм≥ п≥рам≥ди з вершиною на задн≥й позначц≥ (в точц≥ 3), а биток розм≥щують в Ддом≥Ф. ѕри виконанн≥ розбивки необх≥дно довести до борта щонайменше 2 нумерован≥ кул≥. Ќевиконанн¤ ц≥Їњ умови призводить до штрафу в розм≥р≥ 2 очок. ѕ≥сл¤ того суперник маЇ право прийн¤ти поточну позиц≥ю куль ≥ виконати удар власноруч чи запропонувати порушнику провести розбивку наново. ѕ≥сл¤ розбивки кожен фол штрафуЇтьс¤ одним очком.

‘ол ф≥ксуЇтьс¤ при Дштрафному торканн≥Ф (торканн¤ до битка чи будь-¤коњ ≥ншоњ кул≥, що знаход¤тьс¤ на ≥гровому пол≥), при подв≥йному удар≥, коли биток падаЇ в лузу, коли биток вискакуЇ за борт, коли гравець виконуЇ удар ≥ в той же час в≥д≥рвав обидв≥ ноги в≥д п≥длоги. “акож фол ф≥ксуЇтьс¤, коли при не забит≥й приц≥льн≥й кул≥ жодна кул¤, що знаходитьс¤ на стол≥, не торкнулась борта. Ќеобх≥дно зауважити, що ц≥ правила стосуютьс¤ р≥вним чином ус≥х ≥гор, що належать до родини пулу.

” ситуац≥њ, коли на стол≥ залишаЇтьс¤ лише одна нумерована кул¤, решта виставл¤ютьс¤ наново у вигл¤д≥ п≥рам≥ди, а м≥сце першоњ кул≥ на точц≥ три залишаЇтьс¤ в≥льним. √равець, що забив попередню кулю, продовжуЇ свою сер≥ю. якщо останн¤ кул¤ зупинилась на м≥сц≥ розстановки п≥рам≥ди, його виставл¤ють на 1-шу точку стола. якщо на м≥сц≥ п≥рам≥ди зупинивс¤ биток, то його перенос¤ть у д≥м ≥ грають ним ударом з руки. якщо биток зупинивс¤ на м≥сц≥ установки п≥рам≥ди, а пТ¤тнадц¤та кул¤ в дом≥, то биток ставл¤ть на 1-шу точку, а ¤кщо вона зайн¤та, то на 2-гу.

якщо гравець в≥д≥граЇтьс¤ (виконуЇ удар, п≥сл¤ ¤кого суперник не зможе виконати результативний удар), то п≥сл¤ торканн¤ одна з куль повинна д≥йти до борта. якщо ж приц≥льна кул¤ в≥ддалена в≥д борта не б≥льш ¤к на один д≥аметр кул≥, то в≥д≥граватис¤ можна лише дв≥ч≥, шл¤хом доведенн¤ ц≥Їњ кул≥ до борта, при цьому вважаЇтьс¤, що кул≥ не торкаютьс¤. ѕоложенн¤ кул≥ визначаЇтьс¤ положенн¤м њњ центру.  ул¤, що вискочила з лузи на ≥грову поверхню, залишаЇтьс¤ у гр≥.

¬≥с≥мка

Ќазва гри говорить сама за себе: мета гри ― з≥грати (забити в лузи) 8-му кулю правильним ударом. ” гр≥ використовують вс≥ 15 куль. ќдин ≥з гравц≥в повинен з≥грати (забити) 7 суц≥льних, ≥нший ― 7 смугастих куль. √равець, що забив правильно вс≥ кул≥ своЇњ групи, а пот≥м ≥ 8-му кулю за правилами, перемагаЇ.

÷¤ гра ― замовна. ÷е значить, що гравець повинен замовл¤ти кулю, що забиваЇ в лузу. «амовл¤ючи удар, не потр≥бно вказувати подробиць, так≥ ¤к к≥льк≥сть борт≥в, торкань, карамбол≥в тощо. Ќеобх≥дно ч≥тко вказати, ¤ка з ваших куль забиваЇтьс¤ ≥ в ¤ку конкретну лузу. Ѕудь-¤ка кул¤, що забита не за правилами, залишаЇтьс¤ в луз≥, при цьому не маЇ значенн¤, чи¤ це кул¤ ― гравц¤ чи противника. –озбивка куль не Ї замовним ударом. √равець, що розбиваЇ, продовжуЇ грати доти, поки в≥н забиваЇ приц≥льн≥ кул≥ за правилами. «абит≥, чи т≥, що впали в лузи, кул≥ не виставл¤ютьс¤, за вин¤тком 8-го, забитого не за правилами.

 ул≥ виставл¤ють у форм≥ п≥рам≥ди в к≥нц≥ столу. 8-му кулю ставл¤ть в центр≥ п≥рам≥ди, дал≥ рекомендац≥њ так≥: у вершину п≥рам≥ди, що направлена до того, що розбиваЇ, ставл¤ть 2 суц≥льн≥ кул≥, а в протилежному кут≥ ― 2 смугаст≥, чи навпаки. –ешту куль ставл¤ть через одну.  ул¤, що знаходитьс¤ на вершин≥ п≥рам≥ди, повинна знаходитись на так зван≥й трет≥й точц≥ стола. ¬се це зроблено дл¤ того, щоб максимально р≥вном≥рно розм≥стити суц≥льн≥ ≥ смугаст≥ кул≥ в п≥рам≥д≥ ≥ створити максимально р≥вн≥ початков≥ умови ≥ можливост≥ у суперник≥в перед початком гри. ѕри бажанн≥ можна розставити кул≥ по-≥ншому.

ўоб правильно розбити п≥рам≥ду та усп≥шно почати гру, гравець повинен загнати будь-¤ку кулю в лузу чи п≥д≥гнати принаймн≥ 4 номерних кул≥ до борт≥в. якщо це не вдалось зробити, ф≥ксуЇтьс¤ фол, а наступний гравець маЇ право вибору: чи прийн¤ти ст≥л в тому ж положенн≥ ≥ зробити удар, чи наново розставити кул≥ ≥ розбити власноруч, чи надати таке право супернику. ѕ≥д час розбиванн¤ биток повинен знаходитис¤ в дом≥. якщо п≥сл¤ розбиванн¤ ¤кась кул¤ впала в лузу, гравець, що розбивав, продовжуЇ грати, але ст≥л в≥дкритий. ÷е означаЇ, що кул≥ ще не вибран≥ ≥ гравець маЇ право бити по будь-¤к≥й кул≥. якщо ж п≥сл¤ розбиванн¤ жодна з куль не впала в лузу, х≥д переходить до суперника, ст≥л ― в≥дкритий. якщо при розбиванн≥ в лузу попадаЇ кул¤ з номером 8, зараховуЇтьс¤ ѕ≈–≈ћќ√ј.

ѕ≥д час гри гравц≥ не повинн≥ торкатис¤ куль, що знаход¤тьс¤ на ≥гровому пол≥, н≥чим, кр≥м наклейки ки¤. ¬ ≥ншому випадку ф≥ксуЇтьс¤ Дштрафне торканн¤Ф. якщо в≥дбуваЇтьс¤ штрафне торканн¤ при розбиванн≥, то ус≥ забит≥ номерн≥ кул≥ не виставл¤ютьс¤ (за вин¤тком 8-њ), тому, що розбивав, зараховують фол, суперник отримуЇ право грати з руки, ст≥л ― в≥дкритий.

—т≥л вважаЇтьс¤ в≥дкритим, коли гравцем не зроблений виб≥р куль (смугаст≥ чи суц≥льн≥).  оли ст≥л в≥дкритий, дозвол¤Їтьс¤ вдарити суц≥льний, щоб з≥грати смугастий ≥ навпаки. —т≥л в≥дкритий завжди п≥сл¤ розбиванн¤.  оли ст≥л в≥дкритий, дозвол¤Їтьс¤ вдарити суц≥льну, смугасту ≥ нав≥ть 8-у кулю першою. ѕроте, коли першою контактною кулею була 8-ма, що використовувалась дл¤ забиванн¤ приц≥льноњ кул≥, то гравець втрачаЇ х≥д, але кул≥ вважаютьс¤ вибраними. ¬ загальному випадку кул≥ вважаютьс¤ вибраними, коли забита перша приц≥льна, тобто оголошена кул¤. ѕ≥сл¤ цього ст≥л закритий ≥ при кожному удар≥ биток повинен торкнутис¤ кул≥ свого типу. √ра з рук ― насл≥док фолу ― означаЇ, що гравець може розм≥стити биток в будь-¤кому м≥сц≥ стола, не торкаючись жодноњ кул≥ ≥ провести удар, ¤кий вважаЇтьс¤ потр≥бним.

”дар за правилами означаЇ таке: вс≥ удари (не враховуючи розбивки ≥ ситуац≥њ, коли ст≥л в≥дкритий) повинн≥ виконуватись так, щоб биток першим торкнувс¤ кул≥ вибраного типу (суц≥льного чи смугастого), а пот≥м, ¤кщо замовлена кул¤ не впала в лузу, биток чи будь-¤ка ≥нша кул¤ повинн≥ обовТ¤зково торкнутис¤ борта. якщо ж биток спочатку торкнувс¤ кул≥ не своЇњ групи (включаючи в≥с≥мку), чи жодна з куль на стол≥ не торкнулась борта п≥сл¤ сп≥вудар¤нн¤ битка з кулею-обТЇктом, то це ― фол (¤кщо замовлена кул¤ не попала з в замовлену лузу). якщо замовлена кул¤ впала в замовлену лузу, то торканн¤ до борт≥в не обовТ¤зкове.

” в≥с≥мц≥ ≥снуЇ пон¤тт¤ Дбезпечний ударФ чи Дудар без ризикуФ, чи Дв≥д≥граванн¤Ф. ÷е означаЇ, що ¤кщо ви хочете передати х≥д супернику з тактичних м≥ркувань п≥сл¤ забитоњ вами кул≥, то ви повинн≥ оголосити про це до виконанн¤ цього удару. ¬ протилежному випадку ви будете змушен≥ виконати наступний удар.

¬осьма кул¤ граЇтьс¤ так само, ¤к ≥ решта, в замовлену лузу. якщо 8-ма кул¤ не забита в замовлену лузу, то при наступному п≥дход≥ в≥н забиваЇтьс¤ в будь-¤ку ≥ншу, але знову ж у замовлену. якщо на стол≥ залишилась лише 8-ма кул¤, то перший же фол ― автоматичний програш, оск≥льки суперник граЇ з руки ≥ кул¤ може забиватис¤ в будь-¤ку лузу. ѕроте в ц≥й гр≥, на в≥дм≥ну в≥д ƒевТ¤тки, 3 почергов≥ фоли ― ще не поразка (але вже значний крок до нењ). якщо 8-ма кул¤ забита випадково, чи ран≥ше часу, чи не в замовлену лузу ― це програш.

ДƒевТ¤ткаФ (9-Ball Pool)

Ќазва гри зразу ж розкриваЇ њњ мету: забити ¤комога швидше 9-ту кулю. ѕроте робити це потр≥бно трохи не так, ¤к у ¬≥с≥мц≥. “ут завжди биток повинен торкнутис¤ кул≥ з найменшим номером на стол≥. якщо п≥сл¤ цього будь-¤ка кул¤ падаЇ в лузу, гравець продовжуЇ свою сер≥ю, ¤кщо ж н≥, х≥д переходить до суперника.  ул≥ ≥ лузи не замовл¤ютьс¤, бо наперед в≥домо, ¤коњ першоњ кул≥ повинен торкнутись биток. якщо кул¤-обТЇкт не попала в лузу, п≥сл¤ торканн¤ битка, будь-¤ка кул¤ на стол≥ повинна торкнутись борта. ¬ цьому випадку удар вважаЇтьс¤ зробленим за правилами.

ѕоки гравець правильно забиваЇ кул≥ ≥ не порушуЇ правил, в≥н залишаЇтьс¤ б≥л¤ стола ≥ продовжуЇ свою сер≥ю удар≥в. ¬ протилежному випадку, а також у випадку зак≥нченн¤ парт≥њ, в≥н уступаЇ м≥сце супернику: в першому випадку ― дл¤ виконанн¤ удару, а в другому ― дл¤ нового розставл¤нн¤ куль.

 ул≥ в ƒевТ¤тц≥ розставл¤ють у форм≥ ромба, 1-а ― на трет≥й точц≥ стола, 9-а ― в центр≥, 2-а ≥ 4-а ― по боках в≥д девТ¤тоњ, 3-¤ позаду в≥д 9-оњ, а решта ― ¤к вийде. Ѕиток на початку гри розм≥щуЇтьс¤ в дом≥. ДѕравильнаФ розбивка ― це коли будь-¤ка кул¤ падаЇ в лузу, чи не менше 4-ох нумерованих куль торкнетьс¤ до борт≥в (причому першим биток повинен торкнутис¤ кул≥ з номером 1). якщо ж жодна з куль не попала в лузу, але правила розбивки дотриман≥, гравець, що розбивав, уступаЇ м≥сце суперников≥. ¬ протилежному випадку чи коли биток падаЇ в лузу, ф≥ксуЇтьс¤ фол ≥ суперник граЇ з руки.

√равець, що граЇ п≥сл¤ розбивки, може один раз з≥грати Двиштовхуванн¤Ф чи ДЅезпечний ударФ. ÷е буваЇ необх≥дно, ¤кщо п≥сл¤ розбиванн¤ биток зупинивс¤ на м≥сц≥, з ¤кого неможливо провести удар без ризику зробити фол. ј при Двиштовхуванн≥Ф не потр≥бно, щоб биток торкавс¤ меншоњ за номером кул≥, чи взагал≥ будь-¤коњ кул≥, н≥ борта, але вс≥ решта правила фолу д≥ють. √равець повинен попередити про св≥й нам≥р перед ударом, ≥накше його удар буде вважатись звичайним ударом. Ѕудь-¤ка забита кул¤ при Двиштовхуванн≥Ф залишаЇтьс¤ в луз≥, за вин¤тком девТ¤тки, ¤ка виставл¤Їтьс¤. Ќаступному гравцю, ¤кий граЇ п≥сл¤ Двиштовхуванн¤Ф, дозвол¤Їтьс¤ бити з тоњ ж позиц≥њ, чи один раз передати х≥д гравцю, ¤кий грав Двиштовхуванн¤Ф. ÷ей гравець вже зобовТ¤заний виконати удар з поточноњ позиц≥њ.

¬ девТ¤тц≥ фол ф≥ксуЇтьс¤ у випадку, ¤кщо биток першим торкнувс¤ кул≥ не з найменшим номером, ¤кщо не торкнувс¤ жодноњ кул≥, ¤кщо биток упав в лузу, ¤кщо будь-¤ка не торкнулась борта при незашит≥й приц≥льн≥й кул≥ ≥ при штрафному торканн≥. Ўтрафне торканн¤, ¤к ≥ в решти пул≥вських ≥грах, ― це будь-¤ке торканн¤ кул≥, що знаходитьс¤ на ≥гров≥й поверхн≥ стола, будь-чим до ≥ п≥сл¤ удару. —ам удар може виконуватись т≥льки наклейкою ки¤ ≥ т≥льки в один дотик. “ри посл≥довних фоли ― поразка.

Д¬ одну лузуФ (One Pocket Pool)

÷ю гру дехто називаЇ ДЅ≥ль¤рдн≥ шахиФ, бо досв≥д позиц≥йноњ гри, майстерн≥сть ≥ витримка грають не меншу роль, н≥ж пр¤мол≥н≥йна бездумна кладка куль.

ѕТ¤тнадц¤ть куль розставл¤ють у форм≥ п≥рам≥ди. Ќомери куль значенн¤ не мають. ѕеред розбиванн¤м кожен гравець вибираЇ одну з двох кутових луз б≥л¤ заднього борта. ¬играЇ той, хто першим забТЇ в свою лузу 8 будь-¤ких куль. якщо кул¤ впала в лузу суперника, то вона зараховуЇтьс¤ на його користь. якщо при цьому кул¤ забита ≥ вашу лузу, то вам обом зараховуЇтьс¤ по кул≥, п≥сл¤ чого ви продовжуЇте сер≥ю.

якщо ви забили кулю в свою лузу ≥ при цьому ≥нша кул¤ впала в одну з Дн≥чийнихФ луз, в≥н виставл¤Їтьс¤ в район 3-оњ точки стола п≥сл¤ зак≥нченн¤ сер≥њ. ¬ин¤ток складаЇ випадок, коли впала останн¤ нумерована кул¤. ѓњ виставл¤ють зразу ж, надаючи тим самим можлив≥сть гравцю завершити свою сер≥ю чи виграти парт≥ю.

¬ажливе значенн¤ маЇ жорстка захисна тактика.  ожен гравець намагаЇтьс¤ згрупувати кул≥ поближче до своЇњ лузи, не даючи супернику можлив≥сть провести результативний удар. „асто зам≥сть удару по своњй луз≥ доц≥льн≥ше в≥дкотити кул≥ в≥д лузи суперника. якщо ж вибити кулю з лузи неможливо, то краще забити њњ самому. —уперник при цьому позбавл¤Їтьс¤ можливост≥ вивести биток на зручну позиц≥ю дл¤ наступних удар≥в.

ѕорушенн¤ правил, що називаютьс¤ фолом, так≥ ж ¤к у ДдевТ¤тц≥Ф. “ут, кр≥м гри з руки, фол штрафуЇтьс¤ ≥ одн≥Їю своЇю кулею, ¤ка виставл¤Їтьс¤ на позиц≥ю, ближче до 3-оњ точки стола.

Д–отац≥¤Ф (Rotation)

ћета гри ― набрати ¤комога б≥льше очок. √рають двоЇ гравц≥в стандартним набором приц≥льних куль (1-15)+биток. ѕравила вимагають, щоб при кожному удар≥ биток торкавс¤ кул≥ з найменшим номером на стол≥.  ул≥ ≥ лузи не замовл¤ютьс¤.  ул≥ розставл¤ють п≥рам≥дою: 1-у в трет≥й точц≥, 2-у ― в правому верхньому кут≥, 3-в л≥вому, 15 в середин≥ п≥рам≥ди. –ешту куль розставл¤ють дов≥льно.

ќчки п≥драховують таким чином: кожна забита кул¤ зараховуЇтьс¤, причому к≥льк≥сть очок дор≥внюЇ номеру кул≥. √ра зак≥нчуЇтьс¤, коли сума очок одного з гравц≥в дос¤гаЇ 61. якщо у гравц≥в р≥вна к≥льк≥сть очок, п≥сл¤ того, ¤к вс≥ 15 куль забито, гравцю, ¤кий правильно поклав останню кулю, надаЇтьс¤ додаткове очко ≥ в≥н виграЇ парт≥ю.

√равець, що починаЇ гру, розбиваЇ п≥рам≥ду, причому ¤к м≥н≥мум 4 нумерован≥ кул≥ повинн≥ бути п≥д≥гнаними до борт≥в. якщо йому це не вдаЇтьс¤, ≥ жодна з куль не попала в лузу, то наступний гравець може прийн¤ти поточну позиц≥ю ≥ починати гру битком за л≥н≥Їю дому чи знову розставити кул≥ ≥ розбити сам.

ѕравильно виконаний удар ― це удар, при ¤кому биток повинен торкнутис¤ кул≥ з найменшим номером серед тих, що залишились на стол≥ ≥ забити приц≥льну кулю ≥ зробити так, щоб биток чи будь-¤ка ≥нша кул¤ торкнулась борта. якщо це не вдаЇтьс¤ ― це фол. ѕравильно забита кул¤ даЇ право гравцю залишатись б≥л¤ стола, допоки в≥н не зробить помилку. якщо необх≥дно, гравцю дозвол¤Їтьс¤ провести т≥льки два дозволених удари Дбез ризикуФ, тобто вдарити приц≥льну кулю ≥ п≥д≥гнати до найближчого борта.  оли гравець забиваЇ кулю за правилами, в≥н повинен бити дал≥. ¬≥н може не замовл¤ти удар Дбез ризикуФ ≥ виставл¤ти правильно забит≥ кул≥.  оли у гравц¤ биток Дз рукиФ за л≥н≥Їю дому ¤к п≥сл¤ штрафного торканн¤, ≥ приц≥льна кул¤ також за л≥н≥Їю дому, то на проханн¤ приц≥льна кул¤ може бути виставлена на третю точку стола. ¬с≥ неправильно забит≥ кул≥ виставл¤ютьс¤, штрафу ― немаЇ, очки не зн≥маютьс¤. ‘ол призначаЇтьс¤ так, ¤к ≥ в попередн≥х ≥грах. “ут, ¤к ≥ в ДдевТ¤тц≥Ф, три посл≥довних фоли ― програш.

ќлег ѕј—ќ¬»„

© розробка та дизайн: ¬олодиир  ондик,2005 р≥к