—портпортал: Ѕобслей

Ќезручн≥ рухи на бобах

 ќднак, верс≥њ походженн¤ цього апарата р≥зн≥. «г≥дно одн≥Їњ з них, англ≥йський турист ”њлсон —м≥т зТЇднав м≥ж собою двоЇ саней з дошкою ≥ за допомогою такоњ конструкц≥њ подорожував ≥з швейцарського м≥стечка —ент-ћор≥ца у розм≥щене нижче село „илер≥н, очевидно виход¤чи з л≥н≥, не бажаючи добиратись, ¤к вс≥ нормальн≥ люди на лещатах, чи ще ¤кось. «г≥дно ≥ншоњ верс≥њ, л≥нивий англ≥Їць тут н≥ до чого Ц вс¤ справа в самих швейцарц¤х, ¤к≥ вигадали до тобоггана, тобто до ≥нд≥анських саней без полоз≥в, приробити механ≥зм дл¤ повороту.

якби там не було, невдовз≥ бобслей став дуже модним на не менш модних Ївропейських курортах. ѕерший бобслейний клуб був заснований в 1897 роц≥ в тому ж —анта-ћор≥ц≥. « цього захоплюючого та небезпечного виду спорту стали проводити змаганн¤ та нац≥ональн≥ чемп≥онати. ѕершопрох≥дц¤ми в цьому стали јвстр≥¤ та Ќ≥меччина, де бобслењсти з ус≥Їњ крањни могли позмагатись один з одним вже в 1908 та 1910 рр. в≥дпов≥дно. ƒо 1914 року змаганн¤ проходили на р≥зноман≥тних трасах ≥ спортсмени не втомлювались експериментувати. ѕроте, бобслей залишавс¤ любительським та нап≥впрофес≥йним видом спорту до 1922 року. ј в 1923 роц≥ дл¤ бобслењст≥в всього св≥ту пройшла знаменна под≥¤ Ц њх улюблений вид спорту визнали профес≥йним. Ѕула нав≥ть заснована ћ≥жнародна федерац≥¤ бобслею ≥ тобогган≥нгу. ј незабаром почалась ≥ п≥дготовка до включенн¤ бобслею (власне, р≥зновиду з чотирма спортсменами) в програму зимових ќл≥мп≥йських ≥гор 1924 року в Ўамон≥. ѕарний спуск оф≥ц≥йно був представлений на ол≥мп≥йських ≥грах в Ћейк ѕлес≥д≥ в 1932 роц≥.

ѕрот¤гом довгого часу бобслей залишавс¤ спортом дл¤ вибраних Ц тобто дл¤ молодих ≥ багатих любител≥в пригод. ¬ершки сусп≥льства, що в≥дпочивали на р≥зноман≥тних г≥рськолижних курортах, нав≥ть нормально не тренувались Ц вони просто купували брали в оренду сани (що важко було зробити середньостатистичному громад¤нину з≥ середньостатистичною зарплатою), дек≥лька раз≥в спускались з траси ¤к другий п≥лот, а п≥сл¤ цього, зрозум≥вши принцип управл≥нн¤, брали його не себе.

Ћише в 50-х роках цей вид спорту почав набирати сучасних рис. Ѕобслењсти зрозум≥ли важлив≥сть розгону перед стартом, а тому почали залучати в команди представник≥в ≥нших вид≥в спорту, ¤к≥ могли б забезпечити потужний поштовх. Ќезабаром багато гандбол≥ст≥в, легкоатлет≥в ≥ г≥мнаст≥в зац≥кавились бобслеЇм. ј в 1952 було введено правило, що обмежувало вагу учасник≥в, ≥ таким чином дл¤ товстун≥в, що лише своЇю вагою могли надати значне прискоренн¤ бобу, цей вид спорту став закритим. «ате, в≥дритим дл¤ атлет≥в, ¤к≥ ≥ привнесли в бобслей належний профес≥онал≥зм.

« того часу бобслей продовжував розвиватись, крокуючи в ногу з науково-техн≥чним прогресом, удосконалюючи траси ≥ обладнанн¤.

ƒо середини 80-х рок≥в найб≥льшими змаганн¤ми дл¤ бобслењст≥в були „емп≥онати св≥ту, ™вропи ≥, звичайно ж, ол≥мп≥йськ≥ ≥гри. ѕроте, з того часу почав проводитись кубок св≥ту, чисельн≥ етапи ¤кого додали гостроти суперництву бобслењст≥в. Ќаприк≥нц≥ короткого ≥сторичного нарису потр≥бно наголосити, що на початку 90-х рок≥в в бобслењ було виправлено значний прорахунок Ц вперше у змаганн¤х брали участь ж≥нки-бобслењстки.

≈к≥п≥руванн¤. Ќе важко здогадатись, що дл¤ бобслею перш за все необх≥дний боб, тобто спец≥ально сконструйований пристр≥й, що дало назву цьому виду спорту. ѕерший у св≥т≥ боб зТ¤вивс¤ в 1904 роц≥, причому зроблений був з дерева. « тих п≥р пройшло б≥льше ста рок≥в, ≥ зовн≥шн≥й вигл¤д боба докор≥нно зм≥нивс¤.

—учасн≥ сани дл¤ бобслею виготовл¤ють з ц≥л≥снометалеавого корпусу обт≥чноњ форми (дл¤ забезпеченн¤ аеродинам≥чност≥ снар¤ду), до ¤кого кр≥пл¤тьс¤ дв≥ пари полоз≥в-ковзан≥в. ѕередн¤ пара ковзан≥в рухома ≥ зТЇднана з кермом, а задн¤ з гальмом Ц нерухома. ’оча прот¤гом ≥стор≥њ бобслею к≥льк≥сть спортсмен≥в в одному боб≥ вар≥ювало в≥д 2 до 5 (де¤к≥ команди нав≥ть складались з трьох чолов≥к≥в ≥ двох ж≥нок), а ≥нколи ≥ 8, сьогодн≥ боби дво- ≥ чотирим≥сн≥.  ожн≥ так≥ санчата повинн≥ в≥дпов≥дати суворим стандартам. “ак, двом≥сний боб не повинен бути довшим н≥ж 2,7 м ≥ не важчим 165 кг, а чотирим≥сний не може виходити за меж≥ 3,8 м ≥ 230 кг.  р≥м того, л≥м≥тована ≥ вага ек≥пажа Ц у дв≥йц≥ повинн≥ сид≥ти панове, сумарна вага ¤ких складаЇ не б≥льше 200 кг, а в четв≥рц≥ Ц 400 кг. ≤снуЇ ≥ неск≥нченна к≥льк≥сть ≥нших правил, в тому числ≥ про х≥м≥чний склад полоз≥в (вони не повинн≥ м≥стити рад≥й), њх температур≥, використанн≥ змащувальних матер≥ал≥в (що заборон¤Їтьс¤), спец≥альн≥ параметри ≥ процедура зважуванн¤ ≥ багато-багато ≥ншого.

≤ншим головним елементом цього виду спорту Ї траса дл¤ спуску. ÷е не що ≥нше, ¤к льод¤ний жолоб, закр≥плений на зал≥зобетонн≥й основ≥, ¤кий складаЇтьс¤ з поворот≥в та в≥раж≥в р≥зноман≥тноњ крутост≥. «г≥дно стандарт≥в, довжина траси повинна становити 1800-2000 м, в ¤к≥ вход¤ть 15 в≥раж≥в з м≥н≥мальним 8-метровим рад≥усом.

ƒо реч≥, п≥д час спуску боб може розвивати швидк≥сть б≥л¤ 135 км/год всього за 60 с, при цьому спортсмени в≥дчувають чотирикратну силу т¤ж≥нн¤.

ƒо складу бобслейноњ команди вход¤ть п≥лот, тобто людина, ¤ка безпосередньо управл¤Ї бобом, ≥ гальмувальник, ¤кий в≥дпов≥даЇ за гальмуванн¤. ¬ команду з чотирьох чолов≥к вход¤ть також два штовхача, ¤к≥ займаютьс¤ штовханн¤м боба, а п≥д час гонки збер≥гають р≥вновагу снар¤да.

 р≥м основних елемент≥в бобслењстам потр≥бн≥ спец≥альн≥ костюми, ¤к≥ одночасно запоб≥гають переохолодженню, перегр≥ванню одночасно повинн≥ бути достатньо легкими. —ьогодн≥ дл¤ таких костюм≥в використовують спец≥альний матер≥ал. ≤, звичайно ж, не можна забувати про шолом. «араз њх також виготовл¤ють з≥ спец≥ального матер≥алу, ¤кий максимально поглинаЇ удар ≥ Ї при цьому досить легким. Ќа взутт≥ у бобслењста розм≥щен≥ шипи дл¤ кращого в≥дштовхуванн¤ в≥д льоду, правда вони не повинн≥ бути товщими н≥ж 1 мм, довшими 4 мм ≥ розм≥щеними один в≥д одного не ближче 3 мм.

—в≥тов≥ л≥дери. Ќа витоках виникненн¤ бобслею л≥дируюч≥ позиц≥њ займали англ≥йц≥, а пот≥м американц≥. ѕ≥сл¤ того, ¤к бобслей став профес≥йним спортом, ситуац≥¤ дещо зм≥нилась. ƒом≥нуванн¤ закр≥пилось за тими крањнами, в ¤ких були найб≥льш спри¤тлив≥ умови дл¤ тренувань. “ому пров≥дн≥ позиц≥њ зайн¤ли представники Ївропейських Уальп≥йськихФ крањн так≥, ¤к швейцарц≥, ≥тал≥йц≥, французи, а також н≥мц≥ та австр≥йц≥.  р≥м того, представники ѕ≥вн≥чноњ јмерики, тобто мешканц≥ —Ўј та  анади збер≥гають своњ дос¤гненн¤. Ќайб≥льших усп≥х≥в на ц≥й нив≥ дос¤гли швейцарц≥ Ц за всю ≥стор≥ю бобслею вони виграли найб≥льшу к≥льк≥сть медалей.

Ќа сьогодн≥шн≥й день виход¤ть на сцену ще й ≥нш≥ гравц≥. “ак, в тр≥йку л≥дер≥в ув≥рвались наш≥ п≥вн≥чно-сх≥дн≥ сус≥ди Ц рос≥¤ни, чолов≥ча четв≥рка ¤коњ в останньому сезон≥ зайн¤ла друге м≥сце, а дв≥йка Ц третЇ. ѕерш≥ м≥сц¤ займають —Ўј, Ќ≥меччина, Ўвейцар≥¤, ¤к≥ почергово зм≥нюють одна одну.

¬ ж≥нок ситуац≥¤ приблизно така ж, хоча багатих бобслейних традиц≥й не ≥снуЇ, бо, ¤к зазначали вище, пан≥ почали виступати лише з 90-х рок≥в, а в ол≥мп≥йську програму ж≥ноч≥ дв≥йки були включен≥ лише в 2002 роц≥. Ќа першому м≥сц≥ в ≥ндив≥дуальному зал≥ку стоњть н≥мкен¤ —андра  ≥р≥ас≥с (400), наступною йде Ўона –обок з≥ —Ўј (330), а трет¤ ще одна безстрашна американка ƒжейн ѕрам (285). ўо стосуЇтьс¤ зб≥рних, то в Ќ≥меччини 400, у —Ўј, а в  анади 305 очок. ”с≥ ц≥ цифри приведен≥ зг≥дно результат≥в 4 ≥з 7 етап≥в  убка —в≥ту.

¬ ”крањн≥. ≤ ось найб≥льш ц≥кав≥ше Ц бобслей в ”крањн≥. Ќараз≥ одне слово: Ќј ∆јЋ№ L! Ќа жаль бобслей в ”крањн≥ розвинутий не надто добре, точн≥ше не розвинутий. „и не Їдиним виступом украњнських бобслењст≥в була участь украњнськоњ дв≥йки на ќл≥мп≥ад≥ в Ќагано. ƒо чест≥ нашоњ держави буде той факт, що боб дл¤ украњнських спортсмен≥в виготовл¤ли на ’арк≥вському ав≥ац≥йному завод≥. ўоправда, витв≥р в≥тчизн¤них л≥такобуд≥вельник≥в не прин≥с наш≥й команд≥ швидкост≥ славетних јЌ≥в: вони були максимально наближен≥ до к≥нц¤ загального зал≥ку.

ѕроте, будемо спод≥ватись, що у наших любител≥в цього видовищного виду спорту ще все попереду, ≥ через дек≥лька рок≥в пор¤д з грандами св≥тового бобслею ми побачимо мил≥ нашому оку пр≥звища украњнських атлет≥в!

P.S. Ќу ≥ м≥н≥-п≥дсумок. Ќа перший погл¤д може видатись, що в≥д бобслењст≥в н≥чого не залежить Ц мчать соб≥ на санчатах з гори, кому б≥льше пощастить, той ≥ перем≥г. Ќасправд≥ це хибна думка. ѕо-перше, чи не найважлив≥шим моментом в бобслењ Ц це розг≥н командою снар¤ду перед початком спуску.  оманда в ун≥сон штовхаЇ боб по льоду приблизно 50 м, розвиваючи швидк≥сть до 40 км/год, пот≥м заскакуЇ в снар¤д ≥... Ўвидкий старт маЇ досить важливе значенн¤ дл¤ вс≥Їњ гонки, бо зг≥дно закон≥в ф≥зики, перевага на старт≥ в 0,1 с до к≥нц¤ спуску перетворюЇтьс¤ вже в 0,3 с. ѕ≥д час гонки багато залежить ≥ в≥д керуванн¤. «авд¤ки вм≥нню людини, що керуЇ бобом, ек≥паж може б≥льш вдало вписуватись в повороти ≥ йти по б≥льш зручн≥й траЇктор≥њ. «агалом бобслей справжн≥й командний вид спорту, бо без згрутованоњ команди дос¤гти високих результат≥в на трас≥ неможливо. “ак що, ¤к кажуть: в Їдност≥ сила.

ƒ¤куЇмо за п≥дготовку матер≥алу щирому другов≥, симпатиков≥ нашого сайту ќлегу ѕасовичу